Ви тут:

Руденька — сувора медикиня і кулеметниця! Історія української військової Світлани

13-02-2023
Категорія: 

Великий медичний рюкзак, власний автомат, а на додачу кулемет. З таким набором прийшла на розподіл медиків захисниця Світлана на псевдо Руденька. Нове ім’я вигадав її хлопець, - ]]>Вікна]]>.

З того часу і пішло — Руденька, сувора медикиня і кулеметниця.

До 24 лютого у планах не було ані зміни імені на псевдо, ані довгої подорожі гарячими точками на карті бойових дій України.

Був улюблений власний грузинський ресторан, турботи про нього, а також бажання поїхати на навчання за кордоном.

Однак злість на ворога, біль від побачених злочинів та нерозуміння деяких чоловіків — стали головним тригером, щоб долучитись до лав захисників.

Тому в якусь мить Світлана з власниці бізнесу стала бойовим медиком. Тепер її будні — це війна, смерть та біль, адже вона працює на передовій та намагається рятувати життя побратимів. І не важливо, чи з її батальйону людина, чи ні.

Рани, осколки, травми — це все лікується. Головне, що бажання захищати Батьківщину не зникає. Це, мабуть, головна моя реальність зараз.

Існують певні складнощі з пошуком амуніції, а також з побутом. Часом всі гігієнічні процедури — це вологі серветки, а все опалення взимку — то окопні свічки. Іноді помити голову не вдається близько місяця, оскільки йдуть тяжкі бої.

Та Руденька додає, що також в цій важкій реальності вистачає місця для любові, дружби та вірності. І це, звісно, додає сил продовжувати свою роботу.

Історія бойової медикині Світлани

Доводиться працювати, навіть коли по тобі працює снайпер. Так одного ранку, поки медикиня надавала допомогу пораненим та разом з колегами вантажила їх в машину, то йшов обстріл. Яким було здивування після того, як вдалось доїхати до стабцентру, і роздивитись пошкодження на машині.

І це не єдиний раз, а один з багатьох, коли медики рятували поранених під обстрілами та ризикували власним життям. Як пригадує Руденька, один раз навіть каска злетіла, але її вдалось знову надягти якраз перед тим, як прилетів снаряд.

Головне — ми живі. Так, оглушило і контузило, але ми вибралися! Перед очима пройшло все життя. Це один з днів, який я не забуду.

Навряд чи вдасться забути й один з днів, який ще чекає на нас усіх попереду — перемога України. А поки Руденька наближає її власними силами, то мріє лише після настання миру, забрати свою собаку Осю, яку знайшла у Сєвєродонецьку.

А також приїхати додому, прийняти гарячу ванну, одягнути халат з м’якими тапочками та випити чай у тиші — там, де не стріляють, не виє сирена і не літають ракети.


На передовій життя та здоров’я військових залежить від вчасно наданої допомоги. Тисячі українських медиків евакуюють поранених під обстрілами, ризикуючи власним життям. 

 

Джерело: Вікна - ]]>https://vikna.tv/istorii/rozpovidi/istoriya-bojovoyi-medykyni-svitlany-p...]]>





Рейтинг: 
Средняя: 5 (1 оценка)