Рік тому, захищаючи від російських окупантів Сєвєродонецьк, загинув Семен Обломей

]]>«Сем» воював так, що окупанти просто тікали]]>, - ]]>Голос України]]>.

Рік тому не стало Семена Обломея. Він загинув 21 червня 2022-го від авіаудару, захищаючи від російських окупантів Сєвєродонецьк.

Перед цим Герой встиг вивести свою групу в безпечне місце. 

22-річний «Сем» від початку повномасштабного російського вторгнення став на захист України, приєднавшись до батальйону «Свобода», де вже за кілька місяців став командиром роти. В останньому інтерв'ю Семен розповів: як і більшість своїх ровесників, не читав новин, не мав військового досвіду, не проходив навчання на військовій кафедрі. Але після 24 лютого 2022 року записався у тероборону, вистоявши 5-годинну чергу з добровольцями, і навчився тримати зброю та заправляти «коктейлі Молотова». Бо інакше і не міг. 

Відчайдушний у бою, швидко опанував військову справу. Він починав з Ірпеня, а потім вирушив разом із побратимами на Луганщину у складі НГУ, захищав Рубіжне, Лисичанськ та Сєвєродонецьк. Уже перебуваючи у Сєвєродонецьку, він зміг на кілька днів вирватися до Києва, де одружився зі своєю дівчиною Вірою. 

А ще Герой зізнався, що до ротації на схід усе, що відбувалося навколо, для нього було схоже на військово-патріотичний табір. Проте і під час важких боїв він не жалівся, лише говорив, що втомився і «роблю, що маю»!

Семен вміло виконував обов'язки командира, якого дуже любили і поважали побратими. Цінував кожного свого бійця, казав, що саме на війні зрозумів, що таке справжня дружба. 

Семен Обломей народився і виріс у Києві. Захоплювався екоактивізмом, дуже любив подорожувати, організовував яскраві вишколи і мандрівки. Навчався в університеті і мріяв стати арбористом – займатися лікуванням та доглядом за деревами. Але не встиг.

Щоб вшанувати пам'ять, його рідні та друзі створили Стипендіальний фонд імені Семена Обломея, аби допомогти всім охочим опанувати професію «лікаря природи» та створити генерацію професійних, сертифікованих арбористів України.

«Дуже хочеться полишити війну, якби вона полишила нас. А доки війна в такій активній фазі, я бачу себе корисним», – пригадують слова «Сема» побратими і обіцяють за нього мстити до Перемоги.
 
А ще, кажуть, він воював так, що окупанти просто тікали. А ми, коли говоримо «Героям слава!», будемо згадувати і Семена Обломея, який загинув як Воїн! Навіки вписавши прізвище свого роду в історію України.

За матеріалом: Голос України - ]]>http://www.golos.com.ua/article/371681]]>